Форум Privat Aero

Положення про використання повітряного простору України

І. Загальні положення

1. Це Положення розроблено відповідно до вимог Повітряного кодексу України та визначає організацію і порядок використання повітряного простору в інтересах економіки та національної безпеки держави, з метою задоволення потреб користувачів повітряного простору, забезпечення безпеки використання повітряного простору України. Положення також регулює провадження діяльності, пов’язане з використанням повітряного простору, що може спричинити загрозу безпеці польотів повітряних суден.

2. У повітряному просторі над відкритим морем (міжнародним повітряним простором), де відповідальність за обслуговуванням повітряного руху міжнародними договорами покладена на Україну, організація використання повітряного простору та польоти повітряних суден здійснюються відповідно до міжнародних договорів України.

3. Вимоги цього Положення обов’язкові для керівництва та виконання міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади всіх рівнів, органами місцевого самоврядування, користувачами повітряного простору, органами об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України та органами ОПР та відомчими органами УПР.

4. У цьому Положенні наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

безпосереднє управління повітряним рухом (безпосереднє управління польотами повітряних суден) — у цивільній авіації цей термін рівнозначний з терміном «диспетчерське обслуговування повітряного руху»;

відомчий орган управління повітряним рухом — орган управління повітряним рухом, на який покладено функції здійснення управління повітряним рухом державних повітряних суден у спеціально визначених зонах та районах, що перебувають під його контролем;

державний кордон — лінія і вертикальна умовна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України — суші, вод, надр, повітряного простору;

диспетчерська зона – контрольований повітряний простір, що простягається вверх від земної поверхні до встановленої верхньої межі;

диспетчерське обслуговування повітряного руху — обслуговування, що здійснюється з метою запобігання зіткненню повітряних суден між собою та з іншими перешкодами у площині маневрування, прискорення та регулювання повітряного руху;

диспетчерський район — частина контрольованого повітряного простору, що простягається від межі, встановленої над земною поверхнею, до встановленої верхньої межі, контроль та обслуговування повітряного руху в якій здійснюється відповідним диспетчерським органом;

дозвіл на виконання польоту – надання Державіаслужбою України або Генеральним штабом Збройних Сил України експлуатанту права на політ в повітряному просторі України відповідно до встановленого порядку. Дозвіл містить умовну літерно-цифрову абревіатуру, у якій закладена інформація про орган, яким надано дозвіл на виконання польоту, дату надання дозволу та порядковий номер дозволу. Дозвіл також містить необхідну інформацію, що надана експлуатантом для отримання дозволу на політ;

дозвіл на використання повітряного простору – офіційна інформація про надання фізичним або юридичним особам відповідних прав на використання визначених частини (об'ємів) повітряного простору України для провадження діяльності пов'язаної з використанням повітряного простору у порядку, що визначається відповідним органом об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України.

заборонена зона — частина повітряного простору України, в межах якої забороняються польоти повітряних суден;

запасний аеродром — аеродром, до якого може прямувати повітряне судно в разі, якщо неможливо або недоцільно прямувати до аеродрому призначеної посадки чи здійснювати на ньому посадку;

заявка на використання повітряного простору — повідомлення встановленої форми, що надається користувачем повітряного простору до відповідного органу об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху для отримання відповідних прав на використання повітряного простору;

збірник аеронавігаційної інформації (АІР) — випущена або санкціонована державою публікація, яка містить у собі довготермінову аеронавігаційну інформацію, що має важливе значення для аеронавігації;

зона з особливим режимом використання повітряного простору — частина повітряного простору, що межує із забороненою зоною, та/або повітряний простір над смугою земної поверхні завширшки 25 кілометрів углиб території України, яка проходить уздовж державного сухопутного кордону та/або берегової смуги прикордонних озер та інших водойм, прилеглих до державного кордону, а також над смугою завширшки 22,2 кілометри (12 морських миль), яка проходить по береговій лінії Чорного та Азовського морів углиб цих морів;

зона обмеження польотів — частина повітряного простору України, в межах якої польоти повітряних суден обмежуються відповідно до встановлених умов;

контрольований повітряний простір ОПР — частина повітряного простору, в межах якого забезпечується диспетчерське обслуговування повітряного руху відповідно до встановленої класифікації повітряного простору ОПР;

маршрут ОПР - визначений маршрут, призначений для спрямування потоку руху з метою забезпечення обслуговування повітряного руху. Зазначене поняття використовується для повітряної траси, консультаційного маршруту, контрольованого чи неконтрольованого маршруту, умовного маршруту, маршруту прибуття або вильоту тощо;

міжнародний повітряний простір — повітряний простір над відкритим морем;

небезпечна зона — частина повітряного простору, в межах якої у визначені періоди часу може провадитися діяльність, що є небезпечною для польоту повітряних суден;

операційний повітряний рух — польоти, на які не поширюються положення, установлені для загального повітряного руху, і які виконуються відповідно до правил і процедур, визначених відповідними уповноваженими органами;

орган обслуговування повітряного руху — орган диспетчерського обслуговування повітряного руху, центр польотної інформації або пункт збору повідомлень щодо обслуговування повітряного руху;

органи контролю за дотриманням порядку використання повітряного простору України — оперативні органи об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України, відповідні підрозділи Повітряних Сил Збройних Сил України, правоохоронних органів та інших військових формувань, підрозділи обслуговування повітряного руху державних органів та органів місцевого самоврядування;

орган об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України (орган ОЦВС) — оперативний орган, повноваження і діяльність якого пов’язана з плануванням та координацією діяльності з використання повітряного простору, забезпечення дозвільного порядку ВПП, організації повітряного руху, забезпечення контролю за дотриманням порядку та правил ВПП та/або метеорологічним обслуговуванням на маршруті;

організація використання повітряного простору — комплекс заходів, який вживається для забезпечення безпечного, економічного та регулярного повітряного руху, а також будь-якої іншої діяльності, пов’язаної з використанням повітряного простору;

підрозділ об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України (підрозділ ОЦВС) - відповідний підрозділ Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, діяльність якого визначається Положенням про об’єднану цивільно-військову систему організації повітряного руху України;

перешкода – всі фіксовані (тимчасові чи постійні) і рухомі об’єкти, або їх частина, що:
розташовані на площі, призначеної для поверхневого руху повітряних суден, або
підносяться над певною поверхнею призначеною для захисту повітряних суден у польоті, або
знаходяться за межами цих визначених поверхонь і які були оцінені як загроза для повітряної навігації;

повітряне судно-порушник — повітряне судно, що перетнуло державний кордон без відповідного дозволу компетентного органу або допустило інше порушення порядку використання повітряного простору;

повітряне судно цивільної авіації (цивільне повітряне судно) — повітряне судно, що не належить до державних повітряних суден та яке використовується для задоволення потреб економіки і громадян у повітряних перевезеннях і авіаційних роботах, а також для виконання польотів у приватних цілях;

польотно-інформаційне обслуговування — обслуговування, що здійснюється з метою надання інформації, необхідної для забезпечення безпечного та ефективного виконання польотів;

район польотної інформації — частина повітряного простору, у межах якого забезпечується польотно-інформаційне обслуговування та аварійне обслуговування (сповіщення);

район пошуку та рятування — частина території, в межах якої здійснюються авіаційні роботи з пошуку і рятування;

районний диспетчерський центр — орган, призначений для забезпечення диспетчерського обслуговування контрольованих польотів у диспетчерських районах, що перебувають під його контролем.

регулювання використання повітряного простору — встановлення державними уповноваженими органами порядку, правил та процедур організації та використання повітряного простору, а також визначення підрозділами ОЦВС умов та порядку використання повітряного простору одночасно двома або більше користувачами;

рекомендована практика міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО) — вимоги до фізичних і технічних характеристик, конфігурації, матеріальної частини, персоналу або правил, однакове застосування яких визнається бажаним для забезпечення безпеки, регулярності та ефективності міжнародної аеронавігації.

спеціально виділений маршрут обслуговування повітряного руху для перетинання державного кордону — обмежена за висотою і шириною частина повітряного простору, призначена для перетинання державного кордону повітряними суднами;

спеціально встановлені зони та маршрути — постійні або тимчасові зони та маршрути польотів повітряних суден, які встановлюються для забезпечення специфічних операційних потреб;

спостережний політ — спеціальний політ літака, що виконується згідно з умовами Договору з відкритого неба;

стандарт ІСАО — вимоги до фізичних і технічних характеристик, конфігурації, матеріальної частини, персоналу або правил, однакове застосування яких визнається необхідним для забезпечення безпеки та регулярності міжнародної аеронавігації. Зазначених вимог Україна повинна дотримуватися згідно з Конвенцією про міжнародну цивільну авіацію. У разі неможливості дотримання стандартів Міжнародної організації цивільної авіації до Ради IСAO відповідним державним органом надсилається повідомлення згідно із статтею 38 зазначеної Конвенції;

структура повітряного простору — визначені (специфічні) частини повітряного простору, призначені для гарантування безпечної та ефективної експлуатації повітряних суден при виконанні польотів та проведенні іншої діяльності з використання повітряного простору;

територіальне море — прибережні морські води завширшки 12 морських миль, відлічуваних від лінії найбільшого відпливу як на материку, так і на островах, що належать Україні, або від прямих вихідних ліній, що з'єднують відповідні точки. Географічні координати цих точок затверджуються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. В окремих випадках інша ширина територіального моря України може встановлюватися міжнародними договорами України, а у разі відсутності договорів — відповідно до загальновизнаних принципів і норм міжнародного права;

тимчасово зарезервований повітряний простір — частина повітряного простору, в межах якого у визначений час може провадитися діяльність, що становить загрозу для виконання польотів авіації або для використання повітряного простору в інших цілях;

умови використання повітряного простору — обов'язкові вимоги щодо місця, часу та висоти провадження діяльності у повітряному просторі, інформація про які надається користувачеві органами об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху з метою забезпечення безпеки та ефективності використання повітряного простору;

управління використанням (менеджмент) повітряного простору — діяльність з планування, основною метою якої є забезпечення максимального використання доступного повітряного простору на основі динамічного розподілу за часом та, в окремих випадках, резервування повітряного простору для різних категорій користувачів з метою задоволення короткострокових потреб;

управління повітряним рухом — у державній авіації цей термін означає комплекс заходів з організації управління операційним повітряним рухом;

цивільно-військова координація — координація між цивільними та військовими органами, уповноваженими приймати відповідні рішення та узгоджувати відповідні дії стосовно організації використання повітряного простору.

Інші терміни, що використовуються у цьому Положенні, вживаються у значенні, наведеному в Повітряному кодексі України.

ІІ. Державне та нормативно-правове регулювання використання повітряного простору України

5. Реалізацію державної політики у сфері використання повітряного простору, а також регулювання використання повітряного простору забезпечують Державна авіаційна служба України та Міністерство оборони України на підставі спільних рішень.

6. Нормативно-правове регулювання використання повітряного простору над відкритим морем (міжнародному повітряному просторі), де відповідальність за обслуговування повітряного руху міжнародними договорами покладена на Україну, здійснюється шляхом прямого застосування норм міжнародного права, зазначених у міжнародних договорах України, стандартах, та рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО), законодавства Європейського Союзу та документів Євроконтролю.
До основних документів, що регулюють використання повітряного простору над відкритим морем, належать:
Конвенція про міжнародну цивільну авіацію та додатки до неї;
Угода про транзит по міжнародних повітряних лініях;
Конвенція про відкрите море.
7. Нормативно-правове регулювання організації використання повітряного простору України здійснюється шляхом прийняття авіаційних правил України Державіаслужбою України та Міноборони України за погодженням з центральними органами виконавчої влади України, відповідно до повноважень, визначених Повітряним кодексом України, положеннями про Державіаслужбу України, Міноборони України та відповідні центральні органи виконавчої влади України та цим Положенням.
До авіаційних правил України, що регулюють використання повітряного простору України належать такі документи:
1) Правила використання повітряного простору України, що розробляються спільно Державіаслужбою України і Генеральним штабом Збройних Сил України та затверджуються спільно Державіаслужбою України та Міноборони України;

2) Основні правила польотів у повітряному просторі України, що розробляються спільно Державіаслужбою України і Генеральним штабом Збройних Сил України та затверджуються спільно Державіаслужбою України та Міноборони України;

3) Правила польотів цивільної авіації, що розробляються і затверджуються Державіаслужбою України за погодженням з Міноборони України;

4) Правила польотів державної авіації, що розробляються Генеральним штабом Збройних Сил України та затверджуються Міноборони України за погодженням з Державіаслужбою України;

5) Правила спільного використання аеродромів та злітно-посадкових майданчиків України, що розробляються та затверджуються спільно Державіаслужбою України та Міноборони України;
6) Правила надання експлуатантам дозволів на виліт з аеродромів України та приліт до аеродромів України під час виконання міжнародних, внутрішніх та транзитних польотів, що розробляються та затверджуються спільно Державіаслужбою України та Міноборони України;

7) Правила обслуговування повітряного руху у повітряному просторі України, що розробляються і затверджуються Державіаслужбою України за погодженням з Міноборони України;

8) Правила організації потоків повітряного руху, що розробляються і затверджуються Державіаслужбою України;

9) Правила обслуговування аеронавігаційною інформацією, що розробляються і затверджуються Державіаслужбою України за погодженням з Міноборони України;

10) Правила метеорологічного забезпечення авіації, що розробляються Державіаслужбою України та затверджуються спільно Державіаслужбою України, Міноборони та МНС України;

11) Правила ведення радіотелефонного зв'язку та фразеологія радіообміну в повітряному просторі України, розробляються і затверджуються Державіаслужбою України;

12) Правила цивільно-військової координації під час організації повітряного руху, що розробляються та затверджуються спільно Державіаслужбою України та Міноборони України.

8. Інші авіаційні правила України, які регулюють використання повітряного простору, організацію повітряного руху, забезпечення діяльності та розвитку об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху, розробляються і затверджуються Державіаслужбою України за погодженням з Міноборони України.

9. Авіаційні правила України, які регулюють забезпечення технічної експлуатації наземних засобів зв'язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення) цивільної авіації розробляються і затверджуються Державіаслужбою України, державної авіації - Міноборони України та у разі необхідності погоджується із зацікавленими міністерствами.

10. Правила використання повітряного простору України розробляються відповідно до вимог Повітряного кодексу України, цього Положення, стандартів та рекомендованої практики ІСАО, з урахуванням законодавства Європейського Союзу, документів ЄВРОКОНТРОЛЮ, та встановлюють загальні правила і процедури стосовно організації та порядку використання повітряного простору України, а також міжнародного повітряного простору.

11. Основні правила польотів у повітряному просторі України розробляються відповідно до Повітряного кодексу України, цього Положення, стандартів та рекомендованої практики ІСАО, з урахуванням законодавства Європейського Союзу, документів ЄВРОКОНТРОЛЮ, та визначають загальний порядок виконання польотів та обслуговування повітряним рухом (управління повітряним рухом), що гарантують визначений рівень безпеки польотів при використанні повітряного простору України цивільною та державною авіацією.

12. Правила польотів цивільної авіації розробляються на підставі Додатків 2 та 5 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, документа ІСАО DOC7030 (Додаткові регіональні правила, Європейський регіон), вимог Повітряного кодексу України, цього Положення та Основних правил польотів у повітряному просторі України.

13. Правила польотів державної авіації розробляються на підставі вимог Повітряного кодексу України, цього Положення та Основних правил польотів у повітряному просторі України з урахуванням стандартів та рекомендованої практики ІСАО, законодавства Європейського Союзу, документів ЄВРОКОНТРОЛЮ.

14. Правила використання аеродромів та злітно-посадкових майданчиків України розробляються на підставі Повітряного кодексу України, Правил використання повітряного простору України, Основних правил польотів у повітряному просторі України, цього Положення, Додатка 14 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію та документів ІСАО: DOC 9137 (Керівництво з обслуговування аеропортів), DOC 9157 (Керівництво з проектування аеродромів), DOC 9184 (Керівництво з планування аеропортів) DOC 9365 (Керівництво зі всепогодних польотів), DOC 9643 (Керівництво з одночасного використання злітно-посадкових смуг), DOC 9774 (Керівництво з сертифікації аеродромів).

15. Правила та процедури цивільно-військової координації під час організації повітряного руху розробляються на підставі вимог цього Положення, Основних правил польотів у повітряному просторі України, DOC ICAO 9433 (Керівництво з перехоплення цивільних повітряних суден) та відповідних документів ЄВРОКОНТРОЛЮ щодо гнучкого використання повітряного простору.

16. Правила надання експлуатантам дозволів на виліт з аеродромів України та приліт до аеродромів України під час виконання міжнародних, внутрішніх та транзитних польотів розробляються на підставі Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, Угоди про транзит по міжнародних повітряних лініях, Повітряного кодексу України, Додатка 9 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію (Спрощення формальностей), а також у відповідності до інших міжнародних угод та договорів України, Порядку повітряного сполучення через державний кордон України та вимог цього Положення.

17. Правила обслуговування повітряного руху у повітряному просторі України розробляються на підставі Додатка 11 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, документів ІСАО DOC 4444 (Правила аеронавігаційного обслуговування) та DOC 9426 (Керівництво з планування обслуговування повітряного руху).

18. Правила організації потоків повітряного руху розробляються на підставі документа ІСАО DOC 4444 (Правила аеронавігаційного обслуговування) та відповідних документів ЄВРОКОНТРОЛЮ щодо організації потоків повітряного руху, Правил польотів у цивільній авіації, Правил обслуговування повітряного руху в повітряному просторі України та вимог цього Положення.

19. Правила обслуговування аеронавігаційною інформацією розробляються на підставі Додатків 4 та 15 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, документів ІСАО DOC 8126 (Керівництво по службі аеронавігаційної інформації), DOC 8697 (Керівництво з аеронавігаційних карт), DOC 9377 (Керівництво з координації між органами обслуговування повітряного руху, службами аеронавігаційної інформації та авіаційними метеорологічними службами).

20. Правила метеорологічного забезпечення авіації розробляються на підставі Додатка 3 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, документів ІСАО DOC 7030 (Додаткові регіональні правила, Європейський регіон), DOC 8896 (Керівництво з авіаційної метеорології), DOC 9680 (Керівництво по хмарах вулканічного попелу, радіоактивних матеріалах та токсичних хімічних речовинах), DOC 9680 (Керівництво з метеорологічного забезпечення міжнародних польотів гелікоптерів), Закону України «Про гідрометеорологічну діяльність», Основних правил польотів у повітряному просторі України та цього Положення.

21. Правила ведення радіотелефонного зв'язку та фразеологія радіообміну в повітряному просторі України розробляються на підставі Додатока 10 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, документів ICAO: DOC 4444 (Правила аеронавігаційного обслуговування), DOC 9432 (Керівництво з радіотелефонного зв’язку), DOC 7030 (Додаткові регіональні правила, Європейський регіон), Повітряного кодексу України, Основних правил польотів у повітряному просторі України, Правил обслуговування повітряного руху в повітряному просторі України та цього Положення.

ІІІ. Організація використання повітряного простору України

22. Організація використання повітряного простору України покладається на державну систему використання повітряного простору України. До складу державної системи використання повітряного простору України входять органи виконавчої влади, які забезпечують реалізацію державної політики у сфері регулювання використання повітряного простору України, об’єднана цивільно-військова система організації повітряного руху, організації та установи, що здійснюють розроблення нормативно-правових актів України та авіаційних правил України, що стосується організації використання повітряного простору України, а також підприємства, що надають аеронавігаційне обслуговування.

23. Для координації питань організації використання повітряного простору України та реалізації узгодженої державної політики в рамках функціонування державної системи використання повітряного простору України створюється координаційна комісія з питань організації використання повітряного простору, повноваження якої визначаються положенням, яке розробляється та затверджується у порядку визначеному чинним законодавством України.

24. Для цілей аеронавігації в Україні використовуються системи вимірів відповідно до Додатка 5 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію з урахуванням Додаткових регіональних правил для Європейського регіону (DOC ICAO 7030).

25. Підставою для здійснення діяльності, пов’язаної з використанням повітряного простору, є Інструкції з виконання польотів на аеродромах, злітно-посадкових майданчиках та Інструкції з використання повітряного простору полігонів, пунктів запуску метеорологічних радіозондів, під час проведення вибухових робіт тощо.

Підставою для організації виконання польотів на аеродромах, злітно-посадкових майданчиків є діючий сертифікат аеродрому або посвідчення ЗПМ.

26. Контроль за організацією виконання польотів на аеродромах та злітно-посадкових майданчиках цивільної авіації здійснює Державіаслужба України.
Контроль за організацією виконання польотів на аеродромах та злітно-посадкових майданчиках державної авіації, військових полігонах здійснюють органи управління видів Збройних Сил України, інших формувань державної авіації.
Контроль за організацією виконання польотів на аеродромах спільного використання здійснює Державіаслужба України, в частині, що стосується цивільної авіації, органи управління видів Збройних Сил України або інших формувань державної авіації, в частині, що стосується державної авіації.

27. Структура повітряного простору України визначається на підставі обґрунтованих потреб з використання повітряного простору, відповідно до вимог цього Положення, класифікації повітряного простору ОПР, вимог щодо проектування елементів структури повітряного простору відповідно до стандартів та рекомендованої практики ІСАО, документів Євроконтролю та з урахуванням встановлених вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.

28. Повітряний простір України та міжнародний повітряний простір поділяється на верхній повітряний простір та ніжній повітряний простір. Межа розподілу між верхнім та нижнім повітряним простором встановлюється Державіаслужбою України.

29. У повітряному просторі України та у міжнародному повітряному просторі у визначених документом ІСАО DOC 7754 (Європейський аеронавігаційний план) межах Львівського, Київського, Дніпропетровського, Одеського та Сімферопольського районах польотної інформації організується єдиний район польотної інформації (РПІ) України.

30. Структурно повітряний простір складається з районів, зон та маршрутів ОПР призначення яких пов’язане з відповідною діяльністю з використання повітряного простору, класифікацією повітряного простору ОПР та визначеним видом обслуговування повітряного руху.
31. Структура повітряного простору узгоджується та затверджується в порядку, що визначається Державіаслужбою України та публікується в документах з аеронавігаційної інформації.
32. Принципи позначення елементів структури повітряного простору на аеронавігаційних картах та документах аеронавігаційної інформації встановлюються відповідно до стандартів та рекомендованій практики ІСАО та документів Євроконтролю.
33. Класифікації підлягає весь повітряний простір, де здійснюється обслуговування повітряного руху.

34. Критерії щодо класифікації повітряного простору ОПР, кількісні та якісні показники критеріїв класифікації повітряного простору ОПР визначаються Державіаслужбою України.

35. При визначенні загальних критеріїв класифікації повітряного простору ОПР в рамках Єдиного європейського неба класифікація повітряного простору України має бути гармонізована з класифікацією повітряного простору держав Європейського Союзу.

36. До контрольованого повітряного простору відноситься повітряний простір, у межах якого забезпечується диспетчерське обслуговування повітряного руху відповідно до встановленої класифікації повітряного простору ОПР. До контрольованого повітряного простору відноситься повітряний простір ОПР класів A, B, C, D та E за класифікацією ІСАО.

37. Повітряний простір поза межами контрольованого повітряного простору ОПР поділяється на повітряний простір ОПР, в якому надається за запитом польотно-інформаційне, консультативне та аварійне обслуговування (повітряний простір ОПР класу F та G), та некласифікований повітряний простір, де обслуговування повітряного руху не надається.

38. Для кожного елемента структури повітряного простору України визначається період часу його застосування.

39. Планування діяльності з використання повітряного простору здійснюється користувачами відповідно до визначеної структури повітряного простору.

40. Користувач повітряного простору несе відповідальність за точність та об’єктивність інформації щодо планування та провадження діяльності з використання повітряного простору. Користувач повітряного простору зобов’язаний інформувати органи контролю за дотриманням порядку використання повітряного простору України про початок, закінчення, перенесення або відміни діяльності з використання повітряного простору.

41. Користувачі повітряного простору України можуть подавати заявки на виконання польотів та на використання повітряного простору, плани польотів як в паперовому вигляді, так і в електронному. Порядок та терміни подачі заявок та планів польоту публікуються в документах аеронавігаційної інформації України.

42. Дозвіл на виконання польотів повітряних суден надається Державіаслужбою або Генеральним штабом на підставі відповідної заявки.

43. Дозвіл на використання повітряного простору надається органами об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху на підставі відповідної заявки.

44. Термінові вильоти повітряних суден, проведення стрільб та пусків ракет з метою захисту національної безпеки та суверенних прав України, надання допомоги населенню у разі стихійного лиха, катастрофи та в інших випадках, що загрожують життю людей, які виконуються за рішення визначених Урядом України посадових осіб можуть здійснюватись без подання плану польотів, заявок на виконання польотів та використання повітряного простору.
45. Державіаслужба України та Міноборони України визначає частини повітряного простору України де заявки на виконання польотів та використання повітряного простору можуть не подаватись.
46. Користувач повітряного простору з метою безпечного виконання польоту зобов’язаний пройти передпольотну підготовку та ознайомитися з актуальною аеронавігаційною, метеорологічною інформацією, наявними обмеженнями використання повітряного простору в районі виконання польоту.

47. Користувач повітряного простору, що здійснює політ в повітряному просторі поза межами контрольованого повітряного простору обслуговування повітряного руху (повітряний простір класу G) несе відповідальність за створення загрози безпеки польотів та своєчасну передпольотну підготовку відповідно до чинного законодавства України.

48. Транзитні польоти цивільних повітряних суден в повітряному просторі України та у міжнародному повітряному просторі, забезпечуються аеронавігаційним обслуговуванням на підставі поданого плану польоту.
Інші міжнародні польоти повітряних суден в повітряному просторі України забезпечуються аеронавігаційним обслуговуванням за наявності відповідного дозволу на виконання польотів та на підставі поданого плану польоту (заявки на використання повітряного простору).

49. Польоти повітряних суден у повітряному просторі України можуть бути обмежені у встановленому порядку з урахуванням міжнародних договорів України. Інформація щодо обмеження польотів повітряних суден, має бути завчасно доведена до користувача (-ів) повітряного простору України з обов’язковим зазначенням причини такого обмеження.

50. Заявки на виконання польотів в повітряному просторі України, пов'язаних з перевезенням глав держав, урядів та очолюваних ними делегацій, міністрів закордонних справ і міністрів оборони, а також з перевезенням небезпечних вантажів, подаються через Міністерство закордонних справ України до Державіаслужби України. У випадках виконання зазначених польотів на державних повітряних суднах та повітряних суднах на яких встановлено озброєння або фото (відео) знімальна апаратура заявка також надсилається до Генерального штабу Збройних Сил.
Дозвіл або рішення про відмову на виконання таких польотів передаються заявнику через Міністерство закордонних справ України.
51. Кожний політ повітряного судна у контрольованому повітряному просторі ОПР України, у міжнародному повітряному просторі, а також політ повітряного судна з перетином державного кордону, виконується відповідно до поданого плану польоту.

52. Вимушене відхилення від плану польоту дозволяється, коли настає реальна загроза для повітряного судна, людей на борту та довкілля.

53. Використання повітряного простору може бути заборонене або обмежене відповідно до вимог цього Положення.

54. Заборона використання повітряного простору встановлюється на постійній основі. Обмеження використання повітряного простору встановлюються на тимчасовій основі.

55. У повітряному просторі над атомними станціями, гідроелектростанціями, греблями, важливими державними об’єктами, об'єктами природно-заповідного фонду та над об'єктами або промисловими підприємствами підвищеної екологічної небезпеки встановлюються заборони використання повітряного простору.

56. З метою проведення пошуково-рятувальних робіт, запуску та посадки космічних об'єктів, забезпечення польотів повітряних суден, що виконують рейси літери "А", польотів безпілотних повітряних суден, навчань, повітряних парадів, показу нової авіатехніки та провадження іншої діяльності, яка може створити загрозу безпеці використання повітряного простору, виконання випробувальних (дослідницьких) польотів, польотів на встановлення рекордів, практичних пусків ракет, стрільб, бомбометань і десантування, проведення перевірки бойової готовності авіаційних частин і чергових сил з протиповітряної оборони Збройних Сил України, інших об'єктів підвищеної небезпеки у районі провадження зазначеної діяльності встановлюються обмеження використання повітряного простору.

57. При встановленні обмеження використання повітряного простору враховуються державні пріоритети використання повітряного простору, що визначені Повітряним кодексом України.

58. Управління використанням (менеджмент) повітряного простору здійснюється на трьох рівнях — стратегічному, передтактичному та тактичному.
59. Управління використанням (менеджмент) повітряного простору на стратегічному рівні здійснюється координаційною комісією з питань організації використання повітряного простору, на передтактичному та тактичному – органами ОЦВС
60. Цивільно-військова координація при організації повітряного руху здійснюється на міжнародному, міжвідомчому, оперативному рівнях та у рамках об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху.
61. Цивільно-військова координація при організації повітряного руху на міжнародному рівні здійснюється в робочих групах, комісіях та комітетах Міжнародної організації цивільної авіації, ЄС, ЄВРОКОНТРОЛЮ та НАТО.

62. Цивільно-військова координація при організації повітряного руху на міжвідомчому рівні здійснюється в рамках роботи координаційної комісії з питань організації використання повітряного простору.

63. Цивільно-військова координація при організації повітряного руху на оперативному рівні здійснюється під час взаємодії органів об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України з відповідними органами управління видів Збройних Сил України, правоохоронних органів та інших органів виконавчої влади.

64. Цивільно-військова координація при організації повітряного руху в рамках об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України здійснюється під час вирішення оперативних питань між органами ОЦВС, що виникають під час організації повітряного руху та використання повітряного простору.

65. Цивільно-військова координація між органами об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху та іншими органами контролю за дотриманням порядку та правил використання повітряного простору України повинна забезпечувати оперативний обмін своєчасною та достовірною інформацією та координацію дій щодо використання повітряного простору.
66. Контроль за дотриманням порядку та правил використання повітряного простору України здійснюється відповідно до вимог Повітряного кодексу України.

67. До порушень порядку використання повітряного простору належать:

1) використання повітряного простору без отримання дозволу та/або умов його використання, крім випадків, що передбачені цим Положенням;

2) недотримання умов використання повітряного простору або плану польоту (відхилення від маршруту, заданого рівня польоту, посадка повітряного судна на незапланований аеродром тощо) без дозволу або погодження органу ОПР (органу управління повітряним рухом), крім аварійних випадків;

3) політ групи повітряних суден, кількість яких більша ніж зазначена у заявці;

4) порушення вимог щодо порядку перетинання державного кордону та виконання польоту в зоні з особливим режимом використання повітряного простору;

5) виконання повітряним судном польоту в забороненій зоні або в зонах обмеження польотів та тимчасово зарезервованого повітряного простору, під час їх використання, а також перетин зазначених зон без відповідного дозволу;

6) політ повітряного судна, яке не відповідає на запит засобів радіолокаційної системи державного розпізнавання, крім суден, на яких апаратура радіолокаційної системи державного розпізнавання не передбачена або які повертаються з несправною апаратурою радіолокаційної системи державного розпізнавання з аеродромів (злітно-посадкових майданчиків) іноземних держав, де ремонт такої апаратури неможливий;

7) невиконання встановлених вимог щодо інформування органів контролю за дотриманням порядку використання повітряного простору України про виконання польотів та провадження іншої діяльності з використання повітряного простору.

68. Усі випадки порушення порядку використання повітряного простору підлягають розслідуванню в порядку, встановленому Повітряним кодексом України.

69. Особи, з вини яких допущено порушення порядку використання повітряного простору, несуть відповідальність згідно із законодавством

70. Для обслуговування повітряного руху можуть створюватися такі органи ОПР:
районні диспетчерські центри — для надання обслуговування у межах диспетчерських районів та зон польотної інформації;
центри польотної інформації — для надання обслуговування у межах зон польотної інформації;
диспетчерські органи підходу — для надання обслуговування у межах термінальних диспетчерських районах;
аеродромні диспетчерські вишки — для надання обслуговування у межах диспетчерських зон та термінальних диспетчерських районах;
органи аеродромного польотно-інформаційного обслуговування — для надання обслуговування у межах аеродромних зон польотної інформації;
пункт збору повідомлень щодо обслуговування повітряного руху.

71. Вищезазначеними органами ОПР можуть надаватися такі види обслуговування повітряного руху:
диспетчерське обслуговування;
консультаційне обслуговування;
польотно-інформаційне обслуговування;
аварійне обслуговування (сповіщення).

72. Районні диспетчерські центри та центри польотної інформації організуються на підставі визначених Державіаслужбою України критеріїв за погодженням з Міноборони України.

73. Кабінет Міністрів України формує державне замовлення на обслуговування повітряного руху на аеродромах цивільної авіації України та спільного використання, які перебувають в державній чи комунальній власності терміном у п’ять років. Коригування діючого державного замовлення здійснюється щонайменше за рік до введення змін в дію.

74. Державіаслужба України на підставі рішення Кабінету Міністрів України щодо державного замовлення на обслуговування повітряного руху на аеродромах цивільної авіації України та спільного використання визначає відповідний вид обслуговування повітряного руху та призначає сертифікованих провайдерів аеронавігаційного обслуговування.

75. Забезпечення обслуговування повітряного руху на аеродромах цивільної авіації України та спільного використання, які не перебувають в державній чи комунальній власності, покладається на експлуатанта аеродрому.
Експлуатант такого аеродрому утворює у своєму складі підрозділ з обслуговування повітряного руху, який підлягає сертифікації відповідно до вимог Повітряного кодексу України, або за погодженням з Державіаслужбою України укладає договір з іншою юридичною особою — сертифікованим провайдером аеронавігаційного обслуговування на обслуговування повітряного руху на аеродромі.

76. Органи ОПР здійснюють обслуговування повітряного руху згідно з робочими інструкціями органів (секторів) ОПР, які розробляються та затверджуються провайдерами аеронавігаційного обслуговування у відповідності до вимог встановлених Державіаслужбою України.

77. Під час обслуговування повітряного руху у диспетчерських районах, розташованих над відкритим морем, а також у диспетчерських районах, розташованих над територією України, при польотах повітряних суден у верхньому повітряному просторі ведення радіотелефонного зв’язку між екіпажами повітряних суден та органами ОПР здійснюється виключно англійською мовою.
В інших диспетчерських районах та зонах, а також в зонах польотної інформації ведення радіотелефонного зв’язку між екіпажами повітряних суден та диспетчерами управління повітряним рухом здійснюється російською або англійською мовою за вибором екіпажу ПС.

ІV. Порядок перетинання повітряними суднами державного кордону та використання повітряного простору зони з особливим режимом використання повітряного простору

78. Повітряні судна перетинають державний кордон за спеціально виділеними маршрутами обслуговування повітряного руху.

79. Перетинання державного кордону поза спеціально виділеними маршрутами обслуговування повітряного руху забороняється, крім випадків, визначених Повітряним кодексом України.

80. Підставою для перетинання державного кордону цивільними та державними повітряними суднами, що виконують міжнародні польоти з посадкою (вильотом) на (з) території України, є дозвіл на виконання польотів у повітряному просторі України.

81. Підставою для перетинання державного кордону цивільними повітряними суднами, що прямують транзитом через повітряний простір України, є поданий у встановленому порядку план польоту.

82. Польоти повітряних суден у межах зони з особливим режимом використання повітряного простору дозволяються за наявності на державних повітряних суднах справної апаратури радіолокаційної системи державного розпізнавання, а на цивільних повітряних суднах, якщо це передбачено їх конструкцією, — засобів вторинної радіолокації.

V. Порядок погодження місця розташування та висоти об’єктів на при аеродромній території та об’єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації

83. Умови забудови, та здійснення діяльності на приаеродромній території цивільних аеродромів та аеродромів спільного використання визначені статтею 69 Повітряного кодексу України, погоджуються Державіаслужбою України та експлуатантом аеродрому з урахуванням висновків щодо впливу об’єкта на безпеку польотів, отриманих заявником від провайдерів аеронавігаційного обслуговування в межах їх повноважень.
Державіаслужба здійснює погодження будівництва (реконструкції) з метою забезпечення вільного від перешкод повітряного простору для безпечного маневрування повітряних суден.

84. Підлягають погодженню Державіаслужбою України місце розташування ділянки для проектування, будівництва та реконструкції:
аеродромів, вертодромів, злітно-посадкових майданчиків;
об'єктів у межах смуг повітряних підходів до аеродромів, а також поза межами цих смуг у радіусі 10 кілометрів від порогів ЗПС;
об'єктів заввишки 50 метрів і більше відносно перевищення аеродрому в радіусі від 10 до 50 кілометрів від КТА;
повітряних ліній зв’язку та електропередач, вибухонебезпечних, радіотехнічних, світлотехнічних та інших об'єктів (залізничних колій, автомобільних шляхів, кар'єрів тощо), які можуть створити загрозу безпеці повітряного руху або перешкоджати роботі аеродрому або радіотехнічних засобів навігації, зв’язку і спостереження незалежно від їх розміщення;
об'єктів незалежно від їх розміщення заввишки 100 метрів і більше відносно рівня землі;
об'єктів з викидом відкритого полум'я, газів та диму, діяльність яких може призвести до погіршення видимості в районах аеродромів незалежно від їх розміщення;
вибухонебезпечних об'єктів незалежно від їх розміщення.

85. На відстані до 15 кілометрів від меж аеродрому забороняється відкрите складування харчових відходів, розміщення звалищ, звірівницьких ферм, боєнь та розбудова споруд, які сприяють масовому скупченню птахів і можуть створювати загрозу для повітряного руху.

86. Підприємства, установи та організації, що здійснюють будівництво, реконструкцію аеродромів до початку проектних робіт, погоджують умови проведення робіт з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, на діяльність яких може здійснити вплив виконання польотів з побудованого (реконструйованого) аеродрому. Акт вибору ділянки будівництва надсилається в установленому порядку дo Державіаслужби України для отримання погодження на будівництво (реконструкцію) аеродрому з картою, на яку наносяться розміри і напрямки злітно-посадкової смуги, схеми заходження на посадку за приладами повітряних суден, смуги повітряних підходів, місця розташування засобів радіотехнічного забезпечення, межі зони обмеження житлово-цивільного, культурно-побутового і промислового будівництва, типів повітряних суден, для яких будується (реконструюється) аеродром. Координати об’єктів подаються в WGS-84.

87. З метою запобігання забрудненню атмосферного повітря транспортними та іншими пересувними засобами й установками та зменшення впливу пов'язаних з ними фізичних факторів на здоров'я людей, діяльність підприємств, установ та організацій для кожного аеродрому встановлюються зони обмеження житлово-цивільного, культурно-побутового та промислового будівництва, межі яких повідомляються експлуатантом аеродрому чи уповноваженою ним особою відповідним органам місцевого самоврядування для врахування під час планування, будівництва і розвитку населених пунктів, а також будівництва і реконструкції промислових, сільськогосподарських та інших об'єктів.

88. Підприємства, установи та організації, зацікавлені в розміщенні об'єктів на приаеродромній території, повинні погоджувати таке розміщення з відповідними державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, яким належать або підпорядковані ці аеродроми.

89. Якщо протягом 3 років відповідні підприємства, установи та організації не розпочали забудову об'єкта, рішення про її погодження анулюється спільним рішенням відповідного органу місцевого самоврядування та Державіаслужбою України.

90. З метою забезпечення безпеки польотів повітряних суден особи, яким належать постійні і тимчасові висотні споруди, зобов'язані розмістити на цих спорудах за власний рахунок нічні і денні маркувальні знаки відповідно до авіаційних правил України.

91. Лінійні споруди (лінії зв'язку, електропередачі, канатні дороги тощо) заввишки 50 метрів і більше над земною поверхнею, а лінії електропередачі загальнодержавного значення незалежно від їх висоти маркуються через кожні 100 метрів макетами куль діаметром 0,5 метра білого та оранжевого кольору з обох боків від місць перетину з лінійними орієнтирами (річками, автомобільними дорогами, залізницями) на відстані не менше ніж 500 метрів.

92. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та експлуатанти аеродромів у межах своїх повноважень забезпечують контроль за виконанням вимог цього розділу. Місцеві органи влади при виділенні земельної ділянки для подальшого будівництва або здійснення діяльності на при аеродромній території повинні виконувати вимоги статті 69 Повітряного Кодексу України.

93. Державна агенція з земельних ресурсів України забезпечує наявність електронних масивів даних про місцевість і перешкоди з метою їх використання в цілях аеронавігації, а також забезпечує постійний моніторинг й облік існуючих перешкод, що можуть створювати небезпеку для аеронавігації, створює й супроводжує єдиний державний електронний реєстр перешкод з залученням до цього процесу державних організацій і установ, що є утримувачами даної інформації.