Ого!
1. "Падаючі" стіни психічно давлять, не хочеться стояти поруч і навіть бачити таке - стіна підсвідомо хоче впасти прямо тобі на голову, якщо ти внизу стоїш чи йдеш. Дискомфортно. Лише дві фронтальні прямі стіни справа і зліва від головного входу - нормальні, а окантовка падаюча вже не лякає, бо візуально має відносно набагато меншу масу.
2. Фонтан і мостик не повинні захаращувати і душити вільний простір. Думаю, модний фонтан без бортів, буде доречнішим.
3. Біля лавок - ОБОВ'ЯЗКОВО встановити смітники з кожного боку. Стилізовані "авіаційні" чи підземні, щоби не давили простір. Або розширити тротуар і встановити двосторонні лавки, бо їх мало і коли набіжить збіговисько - усі будуть нецивілізовано стояти, кидатись недопалками мимо урн і нудьгувати.
4. "Квадратно-гніздова" система тротуарів - задовбує, доводиться або цивілізовано обходити нераціональні клумби і страждати, або йти навпрошки і топтати стежку прямо по клумбі (а взимку воно так і буде). Забацайте який "повний граф" між усіма точками входів-виходів. Буде зашибісь.
Я висловив свою приватну думку непрофесіонала. Про всяк випадок перепрошую архітектора, яка є гарною і сподобалась мені.
P.S. До речі, мемуари про тротуари.
Коли в моєму маленькому місті побудували нову школу, то молодий прогресивний директор, побачивши стежки по газонах-клумбах, протоптані школярами, просто поклав там додаткові тротуари і познімав секції огорожі, щоби школярі не рвали одяг. Усі були спочатку вражені, а потім дуже вдячні. Школярі гасали виключно своїми маршрутами, які були викладені нормальним покриттям.